Гра Conway Life — це один з найвідоміших прикладів клітинних автоматів. Це простий модель, де кожна клітинка на нескінченній двовимірній сітці може бути або живою, або мертвою. Її стан змінюється залежно від стану її восьми сусідів і заздалегідь визначених правил. Хоча ці правила надзвичайно прості, вони призводять до захоплюючих динамічних шаблонів, які імітують таке, що здається «живим» поведінкою.
На цих простих принципах виникають складні структури, такі як осцилятори (шаблони, які періодично повторюються), «космічні кораблі» (шаблони, які рухаються по сітці), або навіть стаціонарні утворення, які називаються стабільними об'єктами. Хоча гра Life здається простою симуляцією, вона насправді є обчислювально повною. Це означає, що вона теоретично може симулювати будь-який обчислювальний процес. Деякі вчені навіть змогли створити в грі Life функціональні логічні схеми і навіть прості комп'ютери!
Однак при вивченні цих шаблонів виникає питання: а що, якщо ми відмовимося від бінарної системи (жива/мертва) і введемо нечітку логіку в цю гру? Така нечіткість може відкрити нові можливості для дослідження динамічних процесів і, можливо, виявити шаблони, яких немає в класичній грі. Це природний підхід, оскільки в реальному житті стани часто є плавними і неперервними, тоді як різке бінарне розділення є скоріше винятком, ніж правилом.
Впровадження нечіткої логіки в гру Life є як викликом, так і можливістю. Як змінити правила для нечітких станів? Які нові шаблони виникнуть при плавних переходах? Чи можуть нечіткі конфігурації показати нові осцилятори, стабільні шаблони або навіть щось, що нагадує аналогову обчислювальну логіку?
Ця робота зосереджена на перетині між класичною грою Game of Life і нечіткою логікою. Нашою метою є розширити ці основні правила та вивчити, як нечітка логіка вплине на цю модель.